Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (5)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Ілюк Р$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Лисенко С. М. 
Хірургічна техніка перкутанної балонної кіфопластики [Електронний ресурс] / С. М. Лисенко, Р. Ю. Ілюк, А. Л. Литвиненко, О. М. Возняк // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2015. - Vol. 19, № 4. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2015_19_4_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 72.989 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Лисенко С. М. 
Особливості кіфопластики при неускаднених остеопоротичних переломах хребців [Електронний ресурс] / С. М. Лисенко, Р. Ю. Ілюк, А. Л. Литвиненко, О. М. Возняк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 313-320. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_51
Попередній перегляд:   Завантажити - 577.604 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Ілюк Р. Ю. 
Балонна спондилоредукція при кіфопластиці у пацієнтів з компресійними остеопоротичними переломами хребців [Електронний ресурс] / Р. Ю. Ілюк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2017. - Вип. 28. - С. 514-520. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2017_28_65
На сьогоднішній день обов'язковим технічним аспектом спондилоредукції за компресійних остеопоротичних переломів хребців (КОПХ) є постуральна гіперекстензія з лігаментотаксисом в ураженому відділі хребта, разом з тим ефективність роздування балонного ущільнювача в тілі хребця для додаткової спондилоредукції стала дискутабельною. Мета дослідження - вивчення ефективності інтраопераційної балонної спондилоредукції у пацієнтів з гострими неускладненими компресійними остеопоротичними переломами хребців. Дане дослідження є ретроспективним аналізом пацієнтів, яким проведено балонну кіфопластику у разі неускладнених остеопоротичних переломів в період з 2012 по 2016 рр. Цифрові інтраопераційні рентгенограми одержано у 20-ти пацієнтів, яким проведено балонну кіфопластику 40 хребців. У всіх пацієнтів застосовувалася постуральна гіперекстензія пошкодженого відділу хребта з використанням поперечних валиків. Проводилася оцінка змін кіфотичного кута, кута Кобба, висоти ушкодженого хребця в задніх, середніх і передніх відділах на початку та в кінці втручання. Після роздування балонного ущільнювача відмічено збільшення висоти тіла хребця по передньому краю на 2,6 +- 0,6 мм (1,1 - 3,4 мм, p << 0,05), в середніх відділах на 2,9 +- 0,6 мм (1,9 - 4,1 мм, p << 0,05), в задніх відділах на 0,8 +- 0,2 мм (0,4 - 1,1 мм, p = 0,4). Кіфотичний кут у разі роздування балону зменшився на <$E3,4~symbol С~0,9 symbol Р> (від <$E5,2~symbol С~1,1 symbol Р> до <$E2,0~symbol С~0,9 symbol Р>). Кут Коба у разі ушкоджень одного хребця зменшився на <$E3,1~symbol С~0,9 symbol Р> (від <$E9,5~symbol С~2,2 symbol Р> до <$E6,7~symbol С~1,8 symbol Р> у разі ушкоджень двох сусідніх хребців на <$E4,8~symbol С~1,6 symbol Р> та за ушкодження трьох сусідніх хребців (1 випадок) на <$E7,4 symbol Р> (з 26 до <$E18,6 symbol Р>). Висновки: роздування балонного ущільнювача в тілі хребця надає змогу досягнути достовірної інтраопераційної спондилоредукції після застосування постуральної гіперекстензії у пацієнтів з компре-сійними остеопоротичними переломами хребців. Балонна кіфопластика може бути рекомендована як малоінвазивний метод вибору лікування компресійний остеопоротичних переломів хребців.
Попередній перегляд:   Завантажити - 99.52 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Ілюк Р. Ю. 
Динаміка больового синдрому після траспедикулярної біопсії при остеопоротичних компресійних переломах хребців [Електронний ресурс] / Р. Ю. Ілюк, А. Л. Литвиненко, С. М. Лисенко, О. М. Возняк, О. В. Клименко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 30. - С. 471-479. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_30_46
Дослідження Buchbiner і Kallmes з виділенням рандомізованої контрольної групи пацієнтів, яким проводилися симульовані вертебропластики, поставило багато запитань не лише щодо ефективності перкутанної вертебропластики, а й про механізми виникнення больового синдрому за остеопоротичних компресійних переломів хребців (КПХ). Мета дослідження - вивчити динаміку больового синдрому у 2-х пацієнтів після транспедикулярної біопсії за остеопоротичних переломів хребців та оцінити можливі механізми регресу больового синдрому. Транспедикулярну біопсію проведено 2 пацієнтам (чоловік, 68 років, та жінка, 76 років,) з патологічними компресійними переломами на рівнях L1 (праворуч) та Th7, Th8 (двобічно) зважаючи на підозру на новоутворення хребця та спондиліт відповідно. У обох пацієнтів відмічався виражений локальний біль (ВАШ 8 - 9), який наростав після вісьових навантажень і перкусії. В обох випадках анамнез травми був непереконливим. Діагноз остеопорозу верифіковано за остеоденситометрії та гістологічно. У першого пацієнта біль регресував на наступний день до ВАШ 1. У другої пацієнтки на наступний день біль знизився до 3 - 4 балів і повністю регресував через 3 дні. Результати залишалися стабільними протягом періоду спостереження (24 і 8 місяців відповідно). Зазначено, що ці результати можна пояснити не тільки порушенням періостальних ноцицептивних замкнутих кіл, але також зниженням тиску в тілі хребта та елюцією медіаторів болю через пункційні канали. Висновки: транспедикулярна біопсія за патологічних остеопоротичних переломів хребців може призводити до стійкого регресу больового синдрому.
Попередній перегляд:   Завантажити - 139.35 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Лисенко С. М. 
Екстракорпоральне поширення кісткового цементу при перкутанній кіфопластиці у пацієнтів з остеопоротичними компресійними переломами хребців [Електронний ресурс] / С. М. Лисенко, Р. Ю. Ілюк, А. Л. Литвиненко, О. В. Клименко, А. В. Ашихмін, О. М. Возняк // Український нейрохірургічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2018_4_6
Мета роботи - вивчити особливості та клінічні прояви екстракорпорального поширення (ЕКП) кісткового цементу (КЦ) після перкутанної балонної кіфопластики (КП) з приводу остеопенічних та остеолітичних уражень хребців. Проведено ретроспективне дослідження щодо 50 пацієнтів після КП з приводу остеопоротичних компресійних переломів хребців (24 пацієнти, прооперовано 51 хребець), метастатичних уражень (7 пацієнтів і 10 хребців), мієломної хвороби (4 пацієнти і 10 хребців) та агресивних гемангіом (15 пацієнтів і 23 хребці). ЕКП КЦ оцінювали за даними післяопераційної мультиспіральної комп'ютерної томографії окремо у венозні судини та через дефекти кіркового шару хребців. ЕКП КЦ виявлено на 52 (50,5 %) із 103 оперованих рівнів та в півнепарну вену (у 1 пацієнта) і гілки легеневої артерії (у 2 пацієнтів). Найчастіше ЕКП КЦ реєстрували після КП з приводу метастатичних уражень хребців, переважно в основно-хребцеві вени. ЕКП КЦ в міжхребцеві диски виявлено тільки після КП з приводу остеопоротичних переломів (15,7 % спостережень). Спостережено клінічні прояви ЕКП КЦ в хребтовий канал як у вени, так і через дефекти кіркового шару хребців. Висновки: КП є безпечним методом укріплення хребців, уражених різноманітною патологією. Клінічно значущі прояви ЕКП КЦ спостерігали лише в разі потрапляння КЦ в хребтовий канал як у венозні сплетення, так і через дефекти кіркового шару хребців. ЕКП КЦ не слід розглядати як самостійне ускладнення КП.
Попередній перегляд:   Завантажити - 461.43 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Лисенко С. М. 
Екстракорпоральне поширення кісткового цементу після перкутанної кіфопластики [Електронний ресурс] / С. М. Лисенко, Р. Ю. Ілюк, А. Л. Литвиненко, О. В. Клименко, А. В. Ашихмін, В. Й. Шуба, О. М. Возняк // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 1. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_1_12
Мета роботи - вивчити особливості та клінічні прояви екстракорпорального поширення (ЕКП) кісткового цементу (КЦ) після перкутанної балонної кіфопластики (КП) з приводу остеопенічних та остеолітичних уражень хребців. Проведено ретроспективне дослідження щодо 50 пацієнтів після КП з приводу остеопоротичних компресійних переломів хребців (24 пацієнти, прооперовано 51 хребець), метастатичних уражень (7 пацієнтів і 10 хребців), мієломної хвороби (4 пацієнти і 10 хребців) та агресивних гемангіом (15 пацієнтів і 23 хребці). ЕКП КЦ оцінювали за даними післяопераційної мультиспіральної комп'ютерної томографії окремо у венозні судини та через дефекти кіркового шару хребців. ЕКП КЦ виявлено на 52 (50,5 %) із 103 оперованих рівнів та в півнепарну вену (у 1 пацієнта) і гілки легеневої артерії (у 2 пацієнтів). Найчастіше ЕКП КЦ реєстрували після КП з приводу метастатичних уражень хребців, переважно в основно-хребцеві вени. ЕКП КЦ в міжхребцеві диски виявлено тільки після КП з приводу остеопоротичних переломів (15,7 % спостережень). Спостережено клінічні прояви ЕКП КЦ в хребтовий канал як у вени, так і через дефекти кіркового шару хребців. Висновки: КП є безпечним методом укріплення хребців, уражених різноманітною патологією. Клінічно значущі прояви ЕКП КЦ спостерігали лише в разі потрапляння КЦ в хребтовий канал як у венозні сплетення, так і через дефекти кіркового шару хребців. ЕКП КЦ не слід розглядати як самостійне ускладнення КП.
Попередній перегляд:   Завантажити - 156.925 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського